Андрію Куркову - 60

      

     Сьогодні український письменник                  журналіст, кіносценарис                 Андрій Курков відзначає свій  60-тий рік народження.

Андрій Юрійович Курков народився в с.Будогощ Ленінградської обрасті, Росія. Однак, з дитинства живе в Україні на Києвщині та вважається українським письменником російського походження за вклад в українську культуру.
В певний період свого життя працював завідувачем клубу та бібліотеки в санаторії. Навчався та закінчив Київський педагогічний інститут іноземних мов та закінчив курси японської.
Вперше опублікував свій твір (гумореска) у 1978. Надалі почав писати сценарії, першим з яких був до фільму "Поляна казок". Написав понад 20 книг, серед яких є як дорослі романи, так і казки для дітей. Курков є автором понад 20 сценаріїв для художніх та документальних фільмів.Його твори перекладено 36 мовами світу, зокрема англійською,німецькою, французькою, іспанською, голандською,турецькою та ін. Книжки Куркова потрапили до топ-десятки європейських бестселерів.

Книги Куркова «Закон равлика» та «Сірі бджоли» є і в нашій бібліотеці.

 «Закон равлика»  розповідає про долю журналіста Віктора. Рятуючись від смерті в Антарктиді, або беручи участь у передвиборчій кампанії в Києві, переживаючи страхи чеченського полону, він усвідомлює невідворотність виправданого самим життям Закону равлика: без власного даху тебе, як безпорадного слимака, будь-хто може мимохідь розчавити «носаком модної тупоносої туфлі»…

«Сірі бджоли» поведуть вас …У селі Мала Староградівка, яке знаходиться в так званій сірій зоні, залишилися жити лише двоє — пенсіонер сорока дев'яти років Сергій Сергійович і його колишній однокласник Пашка. І вони, маючи абсолютно протилежні погляди на життя, змушені миритися, хоча до одного заходять в гості українські військові, а до іншого — сепаратисти. Головна турбота Сергійовича — як і куди з настанням весни відвезти подалі від війни своїх бджіл — всі шість вуликів. Відвезти туди, де не стріляють, щоб згодом у меду не було присмаку війни. Зібравшись у дорогу, бджоляр і сам поки не уявляє, які випробування чекають на нього і на його бджіл. Після не зовсім вдалої зупинки біля Запоріжжя він вирішує їхати з бджолами до Криму, до татарина, з яким познайомився понад двадцять років тому на з'їзді бджолярів. Він навіть уявити собі не може, що літо, проведене в Криму, навчить його не довіряти не тільки людям, а й власним бджолам.