субота, 22 серпня 2020 р.

«І знову, Україно, в тебе свято!»

 

День незалежності України - важливий день для кожного українця, для тих, хто вважає себе патріотом України, стоїть на захисті українських кордонів, вболіває за Батьківщину та примножує її здобутки відданою працею.
 Цього року  ми святкуємо вже 29-ту річницю своєї незалежності. Від кожного з нас залежить, якою бути нашій державі, як житимуть наші діти, онуки й правнуки.
  Нехай мир і злагода панують у нашому спільному домі. Нехай не міліє джерело нашої віри, надії і любові до рідної землі, додається енергії, снаги і впевненості у власних силах і переконаннях.
  У ці святкові серпневі дні, приурочені до Дня Незалежності України, бібліотекар підготувала для користувачів книжкову викладку «І знову, Україно, в тебе свято!» і бажає всім міцного здоров’я, добробуту, життєвої снаги і нових звершень в ім'я України! Зі святом Вас!
                                                               


пʼятниця, 21 серпня 2020 р.

Символ свободи і боротьби за незалежність

      Щороку 23 серпня, за добу до святкування Дня Незалежності, Україна відзначає День державного прапора. Дата була обрана на згадку про події 1991 року, коли до будівлі Верховної Ради група народних депутатів внесла синьо-жовтий стяг. Саме ж свято є відносно новим і було засноване указом другого президента України Леоніда Кучми "Про День Державного Прапора України" від 23 серпня 2004 року. Встановлене воно з метою виховання поваги громадян до державних символів України. Синьо-жовтий стяг: символічне значення кольорів Державний прапор України затверджений Верховною Радою 28 січня 1992 року. Це стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього (вгорі) і жовтого (внизу) кольорів, зі співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3. Згідно із найбільш популярним тлумаченням колірної гами прапора, синя його смуга символізує ясне небо, а жовта – золоті пшеничні ниви. Синьо-жовтий прапор для українців - це символ свободи і боротьби за незалежність.

Прапору України

Пшеничний лан та чисте небо

Ввібрав в себе державний стяг,

Нам, українцям, миру треба,

Тернистий  нас чекає шлях.

Ми нація добра й любові,

Що творить працю повсякчас.

Нам не потрібен колір крові,

Червоний колір не для нас.

Жовто-блакитний нині квітне

На всіх будівлях та шляхах,

Його полотнище привітне

Тримають діточки в руках.

Мости, дороги, парки й люди

Приймають українську суть.

В нас гордість розпирає груди,

А ворогів безмежна лють.

Під жовто-синім стягом помирали

Колись за волю козаки.

Їх жагу волі ми в себе ввібрали

І збережемо в поколіннях на віки.

                             Микола Курилюк