«Народе України!
Твоєю силою, волею, словом
утворилась на землі українській вільна Українська Народня Республіка.
Здійснилась давня мрія твоїх
батьків, борців за волю і право робочого люду!»
Роки
нестримною ходою продовжують свій рух, усе далі й далі відкидаючи нас у
часі від подій початку ХХ сторіччя, коли у полум’ї революції народжувалась
Українська Народна Республіка. Народжувалась, щоб усього лиш на коротку мить
посіяти в серцях справжніх українців надію на відродження колишньої величі
козацької Гетьманщини, вчинити відчайдушну спробу продемонструвати
світові, що Україна є самостійною державою.
22 січня 1919 року в Києві на Софіївській площі
було проголошено Акт возз’єднання століттями відірваних одна від одної
частин України – Української Народної Республіки і Західноукраїнської
Народної Республіки. Здійснились віковічні мрії, якими жили і вмирали кращі
сини та доньки України. Утворилася єдина Українська Держава.
29
січні 1918 року поблизу селища Крути на відстані 130 км від Києва відбувся
жорстокий , нерівний бій між чотиритисячним військом більшовиків та трьомастами
українськими юнкерами, студентами і гімназистами, що обороняли підступи до
Києва. Більшість юнаків не мали військової підготовки, були погано озброєні,
але стояли на смерть, захищаючи свободу молодої Української держави. Українці
відбили кілька атак, під час яких зазнали значних втрат. У перебігу військових
дій цей бій вирішального значення не мав та у свідомості багатьох
особливого значення набув завдяки героїзму української молоді. І усвідомивши
цей факт, ми. нащадки, зобов’язані зберегти у собі той вогонь, ту непереможну
любов до Батьківщини, яку мали вони,молоді хлопці, які без жалю поклали
його на вівтар служіння Україні.
бо без минулого немає майбутнього!