День рідної мови

 Хтось із великих сказав: «Усе минає, а слово залишається. Зникають у безвісті держави, володарі, раби. На порох розсипаються величні будівлі, вмирають дерева, пересихають ріки. Гори перетворюються на купи каміння. Все стає тліном і прахом, а написане слово залишається».

Залишається і несе крізь час голос людської душі. Це одне з найбільших див нашого світу. Диво написаного, надрукованого слова, яке пережило століття й покоління.

21 лютого у всьому світі святкують День рідної мови. Юних шанувальників рідного слова запросили на український гравікон «В ріднім слові  - цілий світ».  Юнакам та юнкам запропонували позмагатися за звання кращого знавця української мови.

 Учасники пригадали прислів ‘я, приказки, позмагалися в промовлянні скоромовок, відгадували уривки з віршів Лесі Українки, показали свої здібності і знання  у  конкурсі «Показуха»  та інших. Переможці отримали подарунки.

До уваги присутніх була представлена книжкова викладка «Пелюсткова краса української мови».

Нехай мої струни лунають…

 

 

25 лютого виповнюється 150 років від дня народження геніальної дочки українського народу Лесі Українки. Вона стала красою і гордістю нації, духовним вождем української інтелігенції. Творчість Лесі Українки багата й різноманітна.  Леся створила неперевершені твори. ЇЇ поезія свідчить про велику любов до рідної  землі, до рідної Волині.Туди завжди линули її думи і мрії.

Поетичні читання  «Нехай мої струни лунають…» за участі бібліотекарів Дубечненської ОТГ та місцевого поета Миколи Курилюка ви можете переглянути на сайті Дубечненська громада  https://uk-ua.facebook.com/groups/2251242368431995/