понеділок, 19 березня 2018 р.

Працюємо в одній громаді



«Довго щирими сими словами до людей промовлятиму я»
                                                                                                         (Леся Українка)
       Саме під такою назвою в Глухівській сільській бібліотеці 7 березня відбувся поетичний вернісаж присвячений 147 – й річниці з дня народження української письменниці Лесі Українки. Захід розпочали ведучі Бащук Юля, Литвинець Дарина, Люклянчук Анна.
      Вони розповіли про геніальну українську поетесу, мужню жінку і прекрасну людину Лесю Українку, зачитавши уривок з її творів «Як дитиною, бувало». Із захопленням учасники декламували поезію  письменниці: «Слово, чому ти не твердая криця», «Мріє, не зрадь», «На шлях я вийшла ранньою весною», «Тішся, дитино, поки ще маленька». 
Також, учні дізналися багато нового про життя та творчість відомої поетеси і її вклад у розвиток літератури України.

       Леся Українка жодного дня не сиділа за шкільною партою, не відповідала біля дошки, не бігала з ровесниками гучними коридорами, її учителями були мати – письменниця Олена Пчілка, з роду Драгоманових, батько юрист Петро Антонович. До останньої хвилини свого життя вона була переможцем над недугою, до останньої миті зберегла величний дух і силу. Її образ живе й житиме для нас сповнений гідності, прекрасний у своїй людяності і великім творчім горінні. Творчість письменниці для кожного відкривається духовними скарбами, живе у віках, даруючи людям мудрість, мужність і красу.          
           Багато поетів з різних країн присвятили вірші Лесі Українці.
Один з таких присвят є вірш Олени Журливої «Пам`яті Лесі Українки»:
… Не вмерла лісова пісня,
Безсмертна Леся Українка
Була і є навік жива.
На кінець заходу бібліотекар Лариса Оксенчук провела вікторину та гру «З якого вірша ці рядки?». Приємно, що всі учасники правильно відповідали на запитання і були нагороджені подарунками.



Немає коментарів:

Дописати коментар