Як бджілка квітом встелені луги
Як вітер шелест трав і шепіт гаю,
Як зимонька хуртелицю й сніги.
О рідне слово, ти мені опора
Мов під ногами матінка-земля.
Люблю тебе сьогодні, завтра й вчора
Як мама своє миле немовля.
Як пісню материнську колискову,
Любіть і ви свою батьківську мову,
Бо в ній краплинки мудрості живі.
Бо в ній коріння нашого народу,
У ній основа і вкраїнська суть...
Микола Курилюк
.jpg)


Немає коментарів:
Дописати коментар